Історія одного одного дня

І так все починалось дуже навіть рутинно. приготування технічної документації для клієнта, купа паперів, купа різних сертифікатів і так далі... І тут пробило на те щоб запитатись, а чи приїхало вже наше обладнання до клієнта. Повідомлення в ICQ^

K_ko (11:06:09 20/06/2007)
ты не знаешь какая ситуация с нашим оборудованием??

katjastol (11:06:45 20/06/2007)
сейчас расскажу: приблизительно 29.06 будет в Москве

K_ko (11:07:27 20/06/2007)
29 в Москве ??

K_ko (11:07:43 20/06/2007)
почему так поздно ???

katjastol (11:07:54 20/06/2007)
приблизительно да, очень большие очереди на латвийской границе

І тут як то кажуть - «матка в пятки», веселого мало, одним словом жопа. Наступні повідомлення в ICQ:

katjastol (11:08:58 20/06/2007)
мы мне успеваем по срокам,
эта дорога, ужасные пробки на границе

А в мене білети куплені, в пятницю вилітати, 2 липня назад. Година розмов закінчилась наступним повідомленням в ICQ:

katjastol (12:00:18 20/06/2007)
переносим сроки твоего приезда

Розмова к кінцевим клієнтом закінчюється тим, що він не може допустити того, щоб прилітав до них пізніше ніж раніше встановлені дати, але можу в них залишитись довше. Логічно виникає питання: Хто заплатить за ті додаткові дні, що я маю сидіти в тому селі, де клієнт має свій завод????

Ще півтори години весіння на телефоні закінчились таким повідомленням в ICQ:

katjastol (13:33:13 20/06/2007)
они хотят оплатить тебе наличными за работу и они сами будут платит за гостиницу.
Позвони пож. Денису

Наступні півтори години вияснялись технічні питання, а саме, як зробити так, щоб гроші які вони заплатять готівкою (це не багато і не мало, всього навсього 740 Євро) нормально потрапили до нас до фірми.

Добре що цей день вже закінчився, погано тільки те, що я пізніше приїду в Київ :(